Алексей Арестович рассказал, почему он уволился с должности советника главы ОП.
Олексій Арестович пояснив своє звільнення з посади позаштатного радника голови Офісу президента України (ОПУ) Андрія Єрмака та з посади спікера української делегації у тристоронній контактній групі (ТКГ) щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Про це Арестович написав у себе у Facebook.
За його словами, він побачив “ознаку слабкості” держави у справі п’ятого Президента України, народного депутата від “Європейської солідарності” Петра Порошенка, якого підозрюють у державній зраді.
«Наші люди у штабі Гетьмана повідомляють: – 300 тисяч доларів вициганили організатори шоу з Пороху. 100 одразу стирали, як водиться. На інше – підтягнули 2000 осіб, автомобілі рятівників нації, ослів – на середину автомобіля.По сотні за голову. Чи не злітає народна підтримка без фінансової. Що треба розуміти про Порошенка? Як політична постать він може існувати лише на двох умовах: розкол, корупція. Символічно ця схема була представлена в історії з Медведчуком: тирали бюджетні гроші та кидали їхню частину в пропаганду ненависті однієї частини українців до іншої. Так рухається його політична машина», – написав він.
Арестович вважає, що така поведінка нагадує культуру імітації, що прийшла із Радянського Союзу.
“Я не знаю, хто психолог у товариша Петра, але він міг би звернути його увагу на наступний символічний збіг, який є кульмінацією моделі, інстальованої Гетьманом”, – написав він.
Арестович розповів, що не хотів звільнятись, але у понеділок, 17 січня, зрозумів, що не хоче переступати поріг Офісу президента.
«Знаєте, я не збирався звільнятися. У понеділок я приїхав на роботу як завжди, підійшов до будівлі і зрозумів, що більше не хочу переступати її поріг. Тому що я здатний пробачити багато чого, включаючи особисту підлість по відношенню до мене (це політика, всі ми макіавеллі, цинізм, холодний розрахунок і таке інше). Але слабкості я вибачити не можу», – додав він.
Арестович також заявив, що держава, в якій силовики отримують менше, ніж прибиральниці, немає майбутнього.
“Держава, в якій загиблому військовому або поліцейському не присвоюють наступне військове або спеціальне звання, і довічну пенсію сім’ї не призначають вже після цього, причому – чисту, а не “вибирайте із двох велику”, як зараз, не має майбутнього”, – резюмував він.